ВОПРОСЫ ИЗУЧЕНИЯ СТЕКЛЯННОЙ ТАРНОЙ ПОСУДЫ ПОЗДНЕГО СРЕДНЕВЕКОВЬЯ И НОВОГО ВРЕМЕНИ В ИСТОРИОГРАФИИ СОПРЕДЕЛЬНЫХ С БЕЛАРУСЬЮ СТРАН
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Аннотация
Статья посвящена краткой характеристике историографии сопредельных с территорией Беларуси стран (России, Литвы, Латвии, Украины, Польши), где рассматриваются различные аспекты стеклянной тарной посуды конца XVI – начала XX вв. Выделяются основные моменты изучения вопроса в каждой из стран, акцентируется внимание на наиболее значимых исторических и археологических монографиях и публикациях по теме. Предложено выделить два основных этапа: 1) середина – конец ХХ в., когда основные работы посвящались разнообразным аспектам истории производства стекла; 2) 1990-е – настоящее время, характеризуется изучением отдельных категорий стеклянных артефактов конкретных памятников. Отдельно актуализируются проблемные вопросы, характерные для каждой из стран по настоящее время (отсутствие общепринятой терминологии и типологии стеклянных тарных изделий и т.д.).
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.
Библиографические ссылки
Миллер П.Н. Московский мусор // Московский краевед. – 1928. – № 3. – С. 9–16.
Коробков Н.М. Московская аптекарская посуда в XVII–XVIII вв. // По трассе первой очереди Московского метрополитена имени Л.М. Кагановича / Гос. акад. истории материальной культуры им. П.Я. Марра – М., 1936. – С. 165–168.
Лихтер Ю.А. Основные направления изучения стекла в российской археологии второй половины ХХ в. // Стекло Восточной Европы с древности до начала ХХ века / отв. ред. чл.-корр. РАН П.Г. Гайдуков; сост. Е.К. Столярова. – СПб., 2015. – С. 28–34.
Алексеева Е.М., Сорокина Н.П. Коллекция стекла античной Горгиппии. – М.: Интербук-сервис, 2007. – 159 с.
Безбородов М.А. Химия и технология древних и средневековых стекол. – Минск: Наука и техника, 1969. – 276 с.
Львова З.А. Технологическая классификация изделий из стекла // АСГЭ. – Л.: Искусство, 1979. – Вып. 20. – С. 90–103.
Щапова Ю.Л. Очерки истории древнего стеклоделия (по материалам долины Нила, Месопотамии и Европы). – М.: МГУ,1983. – 200 с.
Галибин В.А. Состав стекла как археологический источник. – СПб.: «Петербургское Востоковедение», 2001. – 216 с.
Грач А.Д. Археологические раскопки в Ленинграде. К характеристике культуры и быта населения Петербурга XVIII в. – М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1957. – 89 с.
Щапова Ю.Л. Древнее стекло. Морфология, технология, химический состав: учеб. пособие. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 120 с.
Векслер А.Г., Лихтер Ю.А. Об одном виде клейм на стеклянных штофах XVIII века // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2014. – Вып. 10. – С. 247–250.
Векслер А.Г., Лихтер Ю.А. Позднесредневековое стекло из раскопок последних лет в Москве // Труды VI Междунар. Конгресса славянской археологии: в 5 т. / отв. ред. В.В. Седов. – М., 1997. – Т. 2: Славянский средневековый город. – С. 46–58.
Лихтер Ю.А. Закрытые стеклянные сосуды из раскопок археологической службы Москвы. 1989–2019 годы // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2022. – Вып. 18. – С. 179–190.
Лихтер Ю.А. Позднесредневековые стеклянные изделия (по материалам раскопок в Липецке) // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2010. – Вып. 6. – С. 350–359.
Лихтер Ю.А. Стекло XVII–XVIII веков из раскопок на Биржевой площади (работы Столичного археологического бюро 2017 года) // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2019. – Вып. 15. – С. 283–290.
Лихтер Ю.А. Стеклянные сосуды из раскопок в Черниговском переулке (Москва). Работы 2015 года // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2017. – Вып. 13. – С. 284–298.
Ашарина Н.А. Русское стекло XVII – начала XX вв. – М.: ГИМ, 1998. – 255 с.
Стекло Восточной Европы с древности до начала ХХ века / отв. ред. чл.-корр. РАН П.Г. Гайдуков; сост. Е.К. Столярова. – СПб.: НесторИстория, 2015. – 400 с.
Кочкина А.Ф., Цибин В.А. Парфюмерные флаконы из погребений Всесвятского кладбища середины XIX – первой четверти XX века в Самаре // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2020. – Вып. 16. – С. 388–400.
Кайсин А.О. Бутылочное стекло Нового времени с раскопов Казанского Кремля // Труды Камской археолого-этнографической экспедиции / Перм. гос. пед. ун-т. – Пермь, 2012. – Вып. VIII. – С. 375–380.
Кайсин А.О. К проблеме описания стекла XVII–XIX вв. класса закрытых сосудов // Научный Татарстан. – 2010. – № 4. – С. 37–40.
Біляшівський М. Старе українське скло. – 1913. – № 5. – С. 6.
Модзалевський В. Гути на Чернігівщині. – Київ: З друк. Укр. акад. наук, 1926. – 191 c.
Гагенмейстер В. Гутне шкло Поділля. – Кам’янець–Подільський: Видання Камянець–Подільського Краєзнавчого Музею, 1984. – 56 с.
Онацький Н. Українське гутницьке шкло. – Суми: Плуг і Молот, 1931. – 10 с.
Рожанківський В.Ф. Українське художнє скло. – Киïв: Вид-во Акад. наук УРСР, 1959. – 151 с.
Шовкопляс А.М. Некоторые гутные стеклянные изделия из Киева // Культура средневековой Руси / АН СССР. Ин-т археологии. – Л., 1974. – С. 81–85.
Мартинюк С. Скляна гута кінця XVI – початку XVII століть в околицях лісових угідь Унівської Святоуспенської Лаври // АДЛУ. – Львів, 2002. – Вип. 5. – С. 344–361.
Сом-Сердюкова О. Нові принципи методики дослідження пам’яток українського гутного скла XVIII ст. // Матеріали до українського мистецтвознавства. Збірник наукових праць. – Київ, 2002. – Вип. 1. – С. 213 – 215.
Гупало В., Лосик М. Скляні вироби із розкопок у колишньому бернардинському Костелі в Дубні // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Київ, 2009. – Вип. 13. – С. 263–279.
Харитонова О. Спроба датування скляного посуду з Самарі Богородицької фортеці // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – Київ, 2008. – Вип. 18. – С. 96–99.
Тараненко С.П. Скляна тара, як датаючий матеріал в археологічних комплексах XVIII- початку XX ст. // Болховітіновський щорічниК. – Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2010. – С. 279–286.
Тараненко С.П. Скляна тара XVIII ст. виробництва лаврських гут // 30 нарисів археологічних досліджень Києво-Печерської лаври. – Київ: Мистецтво, 2021. – С. 174–177.
Курдина Ю. Скляні вироби з Історико-краєзнавчого музею м. Володимир-Волинського // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – 2013. – Вип. 16. – С. 234–242.
Strazdas K. Lietuvos stiklas nuo seniausių laikų iki 1940 metų. – Vilnius, 1992. – 265 p.
Strazdas K. Stiklo ir jo gaminių cheminė technologija. – Kaunas, 1998. – 510 p.
Strazdas K. Stiklo technologija. – Vilnius, 1978. – 63 p.
Mažeikienė O. Stiklas Lietuvos TSR istorijos ir etnografijos muziejuje // Muziejai ir paminklai. Vilnius, 1984. – Nr. 6. – P. 64–76.
Striška G. Stiklo dirbiniai Lietuvos archeologinėje medžiagoje // Muziejinių eksponatų priežiūra, IV dalis: Archeologinių radinių konservavimas: nuo lauko darbų iki saugojimo muziejuose. – Vilnius, 2015. – P. 633–649.
Striška G. Vilniaus Žemutinės pilies XV–XVI a. stikliniai dirbiniai // Lietuvos pilys. – Vilnius, 2006. – P. 44–53.
Paleckis E. XVII–XIX a. Klaipėdos stiklo radiniai // Vakarų baltų istorija ir kultūra, I. – Klaipėda, 1992. – P. 68–79.
Simkute I. XVI – XIX A. Stikliniai butekiai Klajpedoje: tipologja, chronologja, reiksme // Lietuvos Archeologija. – 2013. – T. 39. – P. 145–176.
Caune A. Pētījumi Rīgas arheoloģijā: Rakstu izlase. – Rīga, 2007. – 571 s.
Ciepiela S. Étude des verres en forme de cloche utilisés en Pologne de la fin du XVIe au XVIIIe siècle // Annales du 7e Congres International d’Etude Historique du Verre, Berlin–Leipzig, 15–21 aout 1977. – Liege, 1978. – S. 367– 378.
Ciepiela S. Zabytki szklane z Solca nad Wisłą od końca XV do XVII/XVIII wieku // Studia i Materiały z Historii Kultury Materialnej. – 1971. – T. XLV. – S. 173–214.
Polskie szkło do połowy XIX wieku / Red. nauk. Z. Kamieńska. – Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk–Łodź: Ossolineum, 1987. – 192 s.
Prusicka-Kołcon E. Szklane pucharki dzwonowate z Zamościa od końca XVI wieku do końca XVII wieku // Archeologia Polski
Środkowowschodniej. – Lublin, 2000. – T. V. – S. 230–239.
Wyrobisz A. Szkło w Polsce od XIV do XVII wieku. – Wrocław–Warszawa–Kraków: Wydawnictwo Polskiej Akademii nauk, 1968. – 223 s.
Ciepiela S. Szkło osiemnastowieczne starej Warszawy. – Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1977. – 144 s.
Ciepiela-Kubalska S. Nowożytne szklane naczynia z badań archeologicznych na Rynku Starego Miasta w Warszawie // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 2005. – Zeszyt 370: Archeologia XXIX. Archeologia szkła 9. – S. 189–232.
Girdwoyń A. Masy szklane w nowożytnym szklarstwie polskim. Badania fizykochemiczne // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 1995. – Zeszyt 275: Archeologia XXII. Archeologia szkła 6. – S. 87–92.
Kozłowska R., Nowakowski A. Szkło apteczne z badań archeologicznych Apteki Królewskiej w Warszawie // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 1987. – Zeszyt 187: Archeologia XII. Archeologia szkła 2. – S. 123–142.
Lipiec A. Nowożytne naczynia szklane odkryte w trakcie badań archeologicznych na dziedzińcu Arsenału Warszawskiego // Warszawskie materiały archeologiczne. Badania archeologiczne dziedzińca Arsenału Królewskiego oraz zespołu Kamienicy Raczyńskich w Warszawie. – Warszawa, 2017. – S. 87–96.
Mucha M. Nowożytne huty szkła w Polsce środkowo-zachodniej w świetle badań archeologicznych (źródła) // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 1996. – Zeszyt 308: Archeologia XVI. Archeologia szkła 7. – S. 97–110.
Nawracki, M. Późnośredniowieczne i nowożytne szkła z terenu zamku krzyżackiego w Toruniu // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 1999. – Zeszyt 333: Archeologia XVII. Archeologia szkła 8. – S. 53–132.
Olczak J. Szklane naczynia apteczne z XVIII wieku okryty w Brodnicy // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki HumanistycznoSpoleczne. – Toruń, 1984. – Zeszyt 148: Archeologia X. – S. 131–142.
Rubnikowicz M. Skład chemiczny szkieł pochodzących z XVIIIwiecznej huty szkła w Średniej Hucie, gm. Warlubie, woj. bydgoskie // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki HumanistycznoSpoleczne. – Toruń, 1989. – Zeszyt 191: Archeologia XIV. Archeologia szkła 3. – S. 67–72.
Rubnikowicz M. XVIII-wieczne naczynia szkane odkryte na starym mieście w Toruniu // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 1989. – Zeszyt 191: Archeologia XIV. Archeologia szkła 3. – S. 73–82.
Bis M. Some Remarks on Glass Seals from the Territory of Poland from the 17th-19th Centuries // Fasciculi Archaeologiae Historicae, 2020. – № 33. – S. 133–157.
Nowosielska K. Średniowieczne i nowożytne wyroby szklany z badań na Starym Mieście we Wrocławiu // Wratislavia Antiqua: Studia z Dziejów Wrocławia. – 2004. – V. 6. – S. 57–88.
Siwiak W. Nowożytne szkła z Przedmieścia Gdańskiego w Bydgoszczy [Zasób elektroniczny]. – URL: https://www.bsmz.org/articles.php?article_id=48 (date of access: 30.04.2025).