ISSUES OF STUDYING GLASS CONTAINERS OF THE LATE MIDDLE AGES AND THE MODERN PERIOD IN THE HISTORIOGRAPHY OF THE COUNTRIES NEIGHBORING BELARUS
Article Sidebar
Main Article Content
Abstract
The article is devoted to a brief description of the historiography of the countries adjacent to the territory of Belarus (Russia, Lithuania, Latvia, Ukraine, Poland), where various aspects of glass containerware of the late 16th – early 20th centuries are considered. The stages of studying the issue in each of the countries are highlighted, attention is focused on the most significant historical and archaeological monographs and publications on the topic. It is proposed to distinguish two main stages: the 1st - mid - late 20th century, when the main works were devoted to various aspects of the history of glass production; the 2nd - 1990s - present, is characterized by the study of individual categories of glass artifacts from specific monuments. Problematic issues characteristic of each of the countries to the present day are sep-arately updated (lack of terminology and typology of glass container products, etc.).
Article Details
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
References
Миллер П.Н. Московский мусор // Московский краевед. – 1928. – № 3. – С. 9–16.
Коробков Н.М. Московская аптекарская посуда в XVII–XVIII вв. // По трассе первой очереди Московского метрополитена имени Л.М. Кагановича / Гос. акад. истории материальной культуры им. П.Я. Марра – М., 1936. – С. 165–168.
Лихтер Ю.А. Основные направления изучения стекла в российской археологии второй половины ХХ в. // Стекло Восточной Европы с древности до начала ХХ века / отв. ред. чл.-корр. РАН П.Г. Гайдуков; сост. Е.К. Столярова. – СПб., 2015. – С. 28–34.
Алексеева Е.М., Сорокина Н.П. Коллекция стекла античной Горгиппии. – М.: Интербук-сервис, 2007. – 159 с.
Безбородов М.А. Химия и технология древних и средневековых стекол. – Минск: Наука и техника, 1969. – 276 с.
Львова З.А. Технологическая классификация изделий из стекла // АСГЭ. – Л.: Искусство, 1979. – Вып. 20. – С. 90–103.
Щапова Ю.Л. Очерки истории древнего стеклоделия (по материалам долины Нила, Месопотамии и Европы). – М.: МГУ,1983. – 200 с.
Галибин В.А. Состав стекла как археологический источник. – СПб.: «Петербургское Востоковедение», 2001. – 216 с.
Грач А.Д. Археологические раскопки в Ленинграде. К характеристике культуры и быта населения Петербурга XVIII в. – М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1957. – 89 с.
Щапова Ю.Л. Древнее стекло. Морфология, технология, химический состав: учеб. пособие. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 120 с.
Векслер А.Г., Лихтер Ю.А. Об одном виде клейм на стеклянных штофах XVIII века // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2014. – Вып. 10. – С. 247–250.
Векслер А.Г., Лихтер Ю.А. Позднесредневековое стекло из раскопок последних лет в Москве // Труды VI Междунар. Конгресса славянской археологии: в 5 т. / отв. ред. В.В. Седов. – М., 1997. – Т. 2: Славянский средневековый город. – С. 46–58.
Лихтер Ю.А. Закрытые стеклянные сосуды из раскопок археологической службы Москвы. 1989–2019 годы // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2022. – Вып. 18. – С. 179–190.
Лихтер Ю.А. Позднесредневековые стеклянные изделия (по материалам раскопок в Липецке) // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2010. – Вып. 6. – С. 350–359.
Лихтер Ю.А. Стекло XVII–XVIII веков из раскопок на Биржевой площади (работы Столичного археологического бюро 2017 года) // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2019. – Вып. 15. – С. 283–290.
Лихтер Ю.А. Стеклянные сосуды из раскопок в Черниговском переулке (Москва). Работы 2015 года // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2017. – Вып. 13. – С. 284–298.
Ашарина Н.А. Русское стекло XVII – начала XX вв. – М.: ГИМ, 1998. – 255 с.
Стекло Восточной Европы с древности до начала ХХ века / отв. ред. чл.-корр. РАН П.Г. Гайдуков; сост. Е.К. Столярова. – СПб.: НесторИстория, 2015. – 400 с.
Кочкина А.Ф., Цибин В.А. Парфюмерные флаконы из погребений Всесвятского кладбища середины XIX – первой четверти XX века в Самаре // Археология Подмосковья: материалы научного семинара. – М., 2020. – Вып. 16. – С. 388–400.
Кайсин А.О. Бутылочное стекло Нового времени с раскопов Казанского Кремля // Труды Камской археолого-этнографической экспедиции / Перм. гос. пед. ун-т. – Пермь, 2012. – Вып. VIII. – С. 375–380.
Кайсин А.О. К проблеме описания стекла XVII–XIX вв. класса закрытых сосудов // Научный Татарстан. – 2010. – № 4. – С. 37–40.
Біляшівський М. Старе українське скло. – 1913. – № 5. – С. 6.
Модзалевський В. Гути на Чернігівщині. – Київ: З друк. Укр. акад. наук, 1926. – 191 c.
Гагенмейстер В. Гутне шкло Поділля. – Кам’янець–Подільський: Видання Камянець–Подільського Краєзнавчого Музею, 1984. – 56 с.
Онацький Н. Українське гутницьке шкло. – Суми: Плуг і Молот, 1931. – 10 с.
Рожанківський В.Ф. Українське художнє скло. – Киïв: Вид-во Акад. наук УРСР, 1959. – 151 с.
Шовкопляс А.М. Некоторые гутные стеклянные изделия из Киева // Культура средневековой Руси / АН СССР. Ин-т археологии. – Л., 1974. – С. 81–85.
Мартинюк С. Скляна гута кінця XVI – початку XVII століть в околицях лісових угідь Унівської Святоуспенської Лаври // АДЛУ. – Львів, 2002. – Вип. 5. – С. 344–361.
Сом-Сердюкова О. Нові принципи методики дослідження пам’яток українського гутного скла XVIII ст. // Матеріали до українського мистецтвознавства. Збірник наукових праць. – Київ, 2002. – Вип. 1. – С. 213 – 215.
Гупало В., Лосик М. Скляні вироби із розкопок у колишньому бернардинському Костелі в Дубні // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Київ, 2009. – Вип. 13. – С. 263–279.
Харитонова О. Спроба датування скляного посуду з Самарі Богородицької фортеці // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – Київ, 2008. – Вип. 18. – С. 96–99.
Тараненко С.П. Скляна тара, як датаючий матеріал в археологічних комплексах XVIII- початку XX ст. // Болховітіновський щорічниК. – Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2010. – С. 279–286.
Тараненко С.П. Скляна тара XVIII ст. виробництва лаврських гут // 30 нарисів археологічних досліджень Києво-Печерської лаври. – Київ: Мистецтво, 2021. – С. 174–177.
Курдина Ю. Скляні вироби з Історико-краєзнавчого музею м. Володимир-Волинського // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – 2013. – Вип. 16. – С. 234–242.
Strazdas K. Lietuvos stiklas nuo seniausių laikų iki 1940 metų. – Vilnius, 1992. – 265 p.
Strazdas K. Stiklo ir jo gaminių cheminė technologija. – Kaunas, 1998. – 510 p.
Strazdas K. Stiklo technologija. – Vilnius, 1978. – 63 p.
Mažeikienė O. Stiklas Lietuvos TSR istorijos ir etnografijos muziejuje // Muziejai ir paminklai. Vilnius, 1984. – Nr. 6. – P. 64–76.
Striška G. Stiklo dirbiniai Lietuvos archeologinėje medžiagoje // Muziejinių eksponatų priežiūra, IV dalis: Archeologinių radinių konservavimas: nuo lauko darbų iki saugojimo muziejuose. – Vilnius, 2015. – P. 633–649.
Striška G. Vilniaus Žemutinės pilies XV–XVI a. stikliniai dirbiniai // Lietuvos pilys. – Vilnius, 2006. – P. 44–53.
Paleckis E. XVII–XIX a. Klaipėdos stiklo radiniai // Vakarų baltų istorija ir kultūra, I. – Klaipėda, 1992. – P. 68–79.
Simkute I. XVI – XIX A. Stikliniai butekiai Klajpedoje: tipologja, chronologja, reiksme // Lietuvos Archeologija. – 2013. – T. 39. – P. 145–176.
Caune A. Pētījumi Rīgas arheoloģijā: Rakstu izlase. – Rīga, 2007. – 571 s.
Ciepiela S. Étude des verres en forme de cloche utilisés en Pologne de la fin du XVIe au XVIIIe siècle // Annales du 7e Congres International d’Etude Historique du Verre, Berlin–Leipzig, 15–21 aout 1977. – Liege, 1978. – S. 367– 378.
Ciepiela S. Zabytki szklane z Solca nad Wisłą od końca XV do XVII/XVIII wieku // Studia i Materiały z Historii Kultury Materialnej. – 1971. – T. XLV. – S. 173–214.
Polskie szkło do połowy XIX wieku / Red. nauk. Z. Kamieńska. – Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk–Łodź: Ossolineum, 1987. – 192 s.
Prusicka-Kołcon E. Szklane pucharki dzwonowate z Zamościa od końca XVI wieku do końca XVII wieku // Archeologia Polski
Środkowowschodniej. – Lublin, 2000. – T. V. – S. 230–239.
Wyrobisz A. Szkło w Polsce od XIV do XVII wieku. – Wrocław–Warszawa–Kraków: Wydawnictwo Polskiej Akademii nauk, 1968. – 223 s.
Ciepiela S. Szkło osiemnastowieczne starej Warszawy. – Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1977. – 144 s.
Ciepiela-Kubalska S. Nowożytne szklane naczynia z badań archeologicznych na Rynku Starego Miasta w Warszawie // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 2005. – Zeszyt 370: Archeologia XXIX. Archeologia szkła 9. – S. 189–232.
Girdwoyń A. Masy szklane w nowożytnym szklarstwie polskim. Badania fizykochemiczne // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 1995. – Zeszyt 275: Archeologia XXII. Archeologia szkła 6. – S. 87–92.
Kozłowska R., Nowakowski A. Szkło apteczne z badań archeologicznych Apteki Królewskiej w Warszawie // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 1987. – Zeszyt 187: Archeologia XII. Archeologia szkła 2. – S. 123–142.
Lipiec A. Nowożytne naczynia szklane odkryte w trakcie badań archeologicznych na dziedzińcu Arsenału Warszawskiego // Warszawskie materiały archeologiczne. Badania archeologiczne dziedzińca Arsenału Królewskiego oraz zespołu Kamienicy Raczyńskich w Warszawie. – Warszawa, 2017. – S. 87–96.
Mucha M. Nowożytne huty szkła w Polsce środkowo-zachodniej w świetle badań archeologicznych (źródła) // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 1996. – Zeszyt 308: Archeologia XVI. Archeologia szkła 7. – S. 97–110.
Nawracki, M. Późnośredniowieczne i nowożytne szkła z terenu zamku krzyżackiego w Toruniu // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 1999. – Zeszyt 333: Archeologia XVII. Archeologia szkła 8. – S. 53–132.
Olczak J. Szklane naczynia apteczne z XVIII wieku okryty w Brodnicy // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki HumanistycznoSpoleczne. – Toruń, 1984. – Zeszyt 148: Archeologia X. – S. 131–142.
Rubnikowicz M. Skład chemiczny szkieł pochodzących z XVIIIwiecznej huty szkła w Średniej Hucie, gm. Warlubie, woj. bydgoskie // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki HumanistycznoSpoleczne. – Toruń, 1989. – Zeszyt 191: Archeologia XIV. Archeologia szkła 3. – S. 67–72.
Rubnikowicz M. XVIII-wieczne naczynia szkane odkryte na starym mieście w Toruniu // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Nauki Humanistyczno-Spoleczne. – Toruń, 1989. – Zeszyt 191: Archeologia XIV. Archeologia szkła 3. – S. 73–82.
Bis M. Some Remarks on Glass Seals from the Territory of Poland from the 17th-19th Centuries // Fasciculi Archaeologiae Historicae, 2020. – № 33. – S. 133–157.
Nowosielska K. Średniowieczne i nowożytne wyroby szklany z badań na Starym Mieście we Wrocławiu // Wratislavia Antiqua: Studia z Dziejów Wrocławia. – 2004. – V. 6. – S. 57–88.
Siwiak W. Nowożytne szkła z Przedmieścia Gdańskiego w Bydgoszczy [Zasób elektroniczny]. – URL: https://www.bsmz.org/articles.php?article_id=48 (date of access: 30.04.2025).